Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 15 серпня 2026 року на церемонії з нагоди 81-ї річниці звільнення Кореї від колоніального правління Японії 1910–45 років запропонував КНДР розпочати прямі переговори про завершення Корейської війни. Промова стала черговим кроком у лінії Сеула на діалог, яку президент проводить від часу вступу на посаду у червні минулого року.
Послідовність кроків за хронологією
- Лі Чже Мьон закликав сторони відкласти погрози та розпочати переговори як безпосередньо залучені сторони.
- Запропоновано обговорити ефективні способи зупинки нарощування ядерного потенціалу Півночі.
- Президент пообіцяв прагнути мирного співіснування на Корейському півострові.
- Лі Чже Мьон наголосив на необхідності формування багаторівневої системи безпеки для запобігання ескалації.
- Окремо він закликав «прийняти минуле, залишивши майбутнє відкритим» у відносинах із Японією та висловив сподівання на новий 60-річний період миру.
Контекст перемир’я та позиція Пхеньяна
Корейський збройний конфлікт 1950–53 років завершився перемир’ям, а не мирним договором. Угоду про перемир’я Пхеньян підписав із командувачем силами ООН; тодішній уряд Південної Кореї відмовився її підписати, наполягаючи на необхідності продовжувати війну. Лі Чже Мьон поставив собі за мету досягнути припинення війни та заміни нестабільної системи перемир’я тривалим миром.
Пхеньян не реагує на заклики Лі Чже Мьона до діалогу і залишає їх без відповіді. Північна Корея відхилила попередні пропозиції, розкритикувала план Сеула зі створення атомних підводних човнів і засудила спільні військові навчання США та Південної Кореї. Лідер КНДР Кім Чен Ин відмовився від політики возз’єднання, назвавши Південну Корею найбільш ворожою державою, та наказав посилити оборону на лінії фронту.
Залишити відповідь