Власник АТБ: хто контролює мережу супермаркетів
Корпорацію «АТБ» контролюють Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков і Віктор Карачун. Ці три дніпровські підприємці співзаснували групу «Агротехбізнес» і володіють компанією у рівних частках. До складу корпорації входять мережа продуктових супермаркетів «АТБ-Маркет», кондитерська фабрика «Квітень», м’ясна фабрика «Фаворит Плюс», спортивний комплекс «Схід» і напрям управління активами. Тому відповідь на запит про власника АТБ залежить від того, чи мається на увазі оператор мережі, ширша корпорація або конкретні бізнесмени.
Мережа розпочалася з шести гастрономів у Дніпрі 1 листопада 1993 року. За три десятиліття вона перетворилася на одного з найбільших в Україні ритейлерів. «АТБ-Маркет» працює у форматі дискаунтера, де поєднуються самообслуговування, ширший асортимент і орієнтація на гуртові ціни. При цьому бренд «АТБ» давно охоплює значно ширший бізнес, ніж мережу магазинів.
Хто є власником АТБ
Перевірені відомості вказують на рівне володіння корпорацією «АТБ» трьома чоловіками:
- Геннадій Буткевич;
- Євген Єрмаков;
- Віктор Карачун.
Усі троє є співзасновниками групи «Агротехбізнес», з якої почалася історія мережі. «АТБ» є приватною дніпровською корпорацією, а не державним підприємством. Її структура об’єднує торговельну мережу, виробництво продуктів, управління активами та послуги у сфері спорту й відпочинку.
| Власник | Роль у бізнесі | Коротка характеристика |
|---|---|---|
| Геннадій Буткевич | Співзасновник групи «Агротехбізнес» | Володіє рівною часткою в корпорації «АТБ» |
| Євген Єрмаков | Співзасновник групи «Агротехбізнес» | Володіє рівною часткою в корпорації «АТБ» |
| Віктор Карачун | Співзасновник групи «Агротехбізнес» | Володіє рівною часткою в корпорації «АТБ» |
Власність корпорації не означає, що кожен із трьох підприємців самостійно керує всіма магазинами чи напрямами бізнесу. «АТБ-Маркет» відповідає за закупівлі, логістику, торговельні площі та обслуговування покупців. Виробничі підприємства, спортивний комплекс і напрям управління активами функціонують у межах корпоративної структури окремо.
Відповідь на запит «власник атб» можна розглядати на кількох рівнях. На рівні корпорації це Буткевич, Єрмаков і Карачун. На рівні оператора мережі — компанія «АТБ-Маркет». На рівні групи — корпорація, до якої входять також «Квітень», «Фаворит Плюс» і спортивний комплекс «Схід». Магазин, фабрика чи конкретний торговельний об’єкт можуть мати окремих юридичних власників, але входити до спільної корпоративної структури.
Як розвивалася мережа супермаркетів
Історія бренду починається з компанії «АгроТехБізнес», яка спочатку займалася постачанням сільськогосподарської техніки та орієнтувалася на аграрний сектор. У 1993 році підприємство відкрило в Дніпрі шість гастрономів. Згодом бізнес поступово перейшов до роздрібної торгівлі продуктами харчування, а назва «АТБ» закріпилася за мережею магазинів.
У 2000-х роках компанія розвивала самообслуговування у форматі дискаунтера. Покупці отримували ширший асортимент, а мережа намагалася утримувати низькі ціни завдяки роботі з постачальниками, усталеній логістиці та контролю операційних витрат. Саме поєднання цих елементів допомогло компанії перейти від кількох дніпровських крамниць до національної мережі.
У 2014 році мережа закрила магазини на тимчасово окупованих територіях Криму, частини Донецької та Луганської областей. У 2016-ому придбала західноукраїнську мережу «Барвінок», після чого 37 магазинів переоформили під брендом «АТБ». Придбання дало змогу швидко розширити географію присутності та реконструювати частину локацій.
Наприкінці 2018 року мережа налічувала понад 900 крамниць, 50 із яких уже мали оновлений дизайн. За кілька попередніх років темп відкриття сягав приблизно 100 магазинів на рік. На кінець 2021 року показник досяг 1316 магазинів у 24 областях. Подальша кількість локацій змінювалася через відкриття, закриття, реконструкцію, тимчасове призупинення роботи в зоні війни та перегляд окремих торгових точок.
| Період | Подія | Наслідок для бізнесу |
|---|---|---|
| 1993 | Відкриття шести гастрономів у Дніпрі | Початок мережі, яка згодом отримала назву «АТБ-Маркет» |
| 2000-ті | Розвиток самообслуговування у форматі дискаунтера | Ширший асортимент і орієнтація на гуртові ціни |
| 2014 | Закриття магазинів на тимчасово окупованих територіях | Зміна географії присутності |
| 2016 | Придбання мережі «Барвінок» | 37 магазинів реорганізовано під брендом «АТБ» |
| 2018 | Понад 900 крамниць | Мережа прискорила розширення, частина локацій оновлювалася |
| 2021 | 1316 магазинів у 24 областях | Досягнення одного з найбільших масштабів в українській роздрібній торгівлі |
| 2024 | 248,3 млрд грн товарообігу | Зростання загального обсягу торгівлі |
| 1 листопада 2025 | 1292 супермаркети у 22 областях і 336 населених пунктах | Понад три десятиліття розвитку мережі |
Масштаби бізнесу АТБ у 2026 році
Останній доступний у перевіреному матеріалі річний показник товарообігу — 2024 рік. За попередніми даними, обсяг торгівлі зріс на 15% порівняно з попереднім роком і становив 248,3 млрд грн. Протягом року мережа відкрила 47 нових магазинів та реконструювала ще 11 торгових об’єктів. Інвестиції збільшилися на 25%, або на 3 млрд грн, і наблизилися до 15 млрд грн.
На початок 2025 року «АТБ» налічувала 1257 магазинів. Станом на 1 листопада 2025 року мережа повідомляла вже про 1292 супермаркети у 22 областях та 336 населених пунктах. Різниця між показниками відповідає часу зрізу: кількість об’єктів змінюється через відкриття й закриття магазинів, реконструкцію та тимчасове призупинення роботи окремих локацій.
Кількість магазинів не є прямим показником прибутку. На обсяг продажів впливають середній чек, структура асортименту, ціни та купівельна спроможність населення. Товарообіг також відрізняється від прибутку, адже останній вираховують після витрат на закупівлі, зарплати, оренду, логістику та реконструкцію.
На початок 2025 року в мережі працювало приблизно 59 тис. працівників. Щороку понад 4 тис. співробітників безкоштовно підвищують кваліфікацію. Для мережі з тисячами локацій це важлива частина кадрової політики: стандарти обслуговування, правила роботи з товаром, безпека та взаємодія з покупцями залежать від підготовки персоналу в кожному магазині.
У листопаді 2024 року мережа запустила власну торгову марку «День у День». Її продукція охоплює майже всі основні категорії товарів. Для дискаунтера приватна марка дає змогу точніше керувати асортиментом, собівартістю та ціновим позиціонуванням, але водночас збільшує відповідальність компанії за якість і стабільність виробництва.
Відкритість показників має певні межі. Однакова кількість магазинів у різних компаніях не означає однакового товарообігу, а сумарний обсяг продажів не показує прибуток окремої локації. Для оцінки мережі корисніше розглядати географію, формат магазинів, середній чек, витрати й стан розподільчої інфраструктури разом.
Що входить до корпорації «АТБ»
У повсякденному вжитку «АТБ» часто означає саме супермаркети. Корпорація охоплює також виробничі та сервісні підприємства й управління активами. Тому власник АТБ має відношення до ширшого набору активів, а не лише до полиць торговельної мережі.
| Напрям | Актив | Роль у корпорації |
|---|---|---|
| Роздрібна торгівля | «АТБ-Маркет» | Основна торговельна мережа та джерело товарообігу |
| Кондитерське виробництво | «Квітень» | Виготовлення солодкої продукції |
| М’ясна промисловість | «Фаворит Плюс» | Виробництво м’ясних продуктів |
| Спорт і відпочинок | Спортивний комплекс «Схід» | Надання послуг у відповідній сфері |
| Управління активами | Окремий напрям корпорації | Формування довгострокової структури бізнесу |
Власні торгові марки та виробничі активи доповнюють магазинну мережу. Водночас виробництво окремих товарів не означає, що вся продукція в магазинах виготовляється корпорацією. Значна частина асортименту залишається продукцією незалежних постачальників.
Огляд історії та власності мережі «АТБ-Маркет» підтверджує, що вона входить до складу дніпровської корпорації разом із кондитерською фабрикою «Квітень», м’ясною фабрикою «Фаворит Плюс» та спортивним комплексом «Схід». «АТБ-Маркет» є частиною більшої групи, а не окремою компанією з невизначеним власником.
Корпоративна структура пояснює, чому публічні оцінки бренду часто змішують різні показники. Магазини дають товарообіг, фабрики працюють з виробничою собівартістю та сировиною, а управління активами впливає на структуру власності й капіталу. Ці напрями пов’язані через спільне управління, але не мають однакової операційної логіки.
Вплив війни на розвиток мережі
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило роботу «АТБ». За перші два місяці повномасштабної війни, як повідомляла компанія, понад 4500 працівників звільнилися та виїхали за кордон, а понад 2000 вирушили захищати Україну. Частину співробітників довелося звільнити через закриття магазинів.
У травні 2022 року компанія втратила два великі розподільчі центри в Київській області, які було зруйновано. Ще один центр на окупованій території Херсонської також було втрачено. Центр у Харкові не міг функціонувати через близькість до фронту, а з 12 серпня 2022 року мережа тимчасово призупинила роботу в Донецькій області у зв’язку із загостренням бойових дій.
Пошкоджена інфраструктура залишила магазини без стабільного постачання, що впливало на наявність товару. Одночасно компанія реконструювала пошоджені об’єкти, змінювала маршрути доставки й переглядала роботу окремих локацій. Для власника АТБ це означало поєднання операційної стійкості з людськими втратами, яких неможливо звести лише до впливу на товарообіг.
За три роки повномасштабної війни понад 4,5 тис. співробітників компанії було мобілізовано до Збройних Сил, Національної гвардії та Територіальної оборони України. Тому оцінювати стійкість мережі лише за кількістю магазинів і товарообігом недостатньо. Кадровий ресурс, логістика та безпека робочих місць залишаються окремими складовими бізнесу.
Війна також показала різницю між наявністю торгової точки та її справжньою операційною спроможністю. Магазин може залишатися відкритим, але втрачати стабільне постачання через пошкоджені маршрути або відсутність персоналу. У таких умовах показники кількості локацій потрібно читати разом із даними про доступність постачання та тимчасове призупинення роботи.
Як мережа реагувала на зміни в товарному ринку
У лютому 2021 року з полиць мережі зникли напої Coca-Cola через неможливість домовитися про умови постачання. «АТБ» зареєструвала промислові зразки логотипів для напоїв The Cola, The Lemon та The Orange, а виробництво організувала на потужностях компанії «ГУД ФУД» у Черкасах.
Згодом співпрацю з Coca-Cola відновилася. Для магазинів «АТБ» компанія також виготовляла напої у пляшках об’ємом 2 л. Цей випадок добре показує модель роботи великої мережі: ритейлер може захистити власну цінову позицію через приватну марку, але не відмовляється від комерційної співпраці з брендом, коли умови поставки знову стають прийнятними.
У лютому 2021 року з мережі також зникла продукція холдингу МХП, зокрема курятина під маркою «Наша Ряба». У лютому 2022 року «АТБ» розпродала залишки кондитерських товарів Roshen після того, як виробник і ритейлер не продовжили договір про співпрацю. Ці події показали залежність великих мереж від відносин із ключовими виробниками та постачальниками.
| Фактор | Вплив на мережу | Практичний приклад |
|---|---|---|
| Стабільність постачань | Впливає на наявність товару та регулярність покупок | Пошкоджені логістичні центри ускладнили постачання до частини магазинів |
| Власні торгові марки | Дають контроль над асортиментом, собівартістю та ціною | «День у День» охопила майже всі основні категорії |
| Розподільчі центри | Забезпечують рух товару між магазинами | Втрата частини центрів у 2022 році вплинула на логістику |
| Відносини з брендами-постачальниками | Дають змогу пропонувати популярні товари та розширювати асортимент | Призупинення поставок Coca-Cola супроводжувалося запуском власних напоїв |
Ринок торгівлі в умовах війни залишається чутливим до логістики, попиту та купівельної спроможності. Навіть якщо мережа має достатню кількість магазинів, покупець стикається з різною наявністю товарів залежно від міста, локації та стану маршрутів доставки. Саме тому стабільність асортименту залежить від всієї логістичної системи, а не лише від закупівельного відділу.
Формат дискаунтера як основа бізнесу
«АТБ-Маркет» працює як мережа продуктових супермаркетів формату «дискаунтер». Її модель спирається на ширший асортимент, нижчі ціни завдяки роботі з постачальниками та контроль операційних витрат порівняно з преміальним сегментом. Водночас власник АТБ не продає окремі магазини: мережа прив’язана до наскрізної системи закупівель, логістики та контролю якості.
Дискаунтер не обов’язково пропонує найнижчу ціну на кожен товар. Покупець порівнює загальну вартість регулярного кошика, тому важливі постійна наявність продуктів, зручні локації та стабільне обслуговування. Якщо магазин регулярно порожніє через дефіцит, його цінова перевага втрачає практичну силу.
Саме на цьому початок із шести дніпровських гастрономів перетворився на мережу у сотнях населених пунктів. За повідомленням на 1 листопада 2025 року, вона налічувала 1292 супермаркети у 22 областях та 336 населених пунктах України. Це показник присутності, але не єдиний параметр оцінки бізнесу.
Залучення нових покупців у дискаунтері залежить від широти асортименту, але утримання їх — від стабільної якості та доступності товарів. Відсутність популярного продукту в конкретному магазині формує враження про всю мережу. Тому контроль закупівель, термінів придатності, маркування й роботи торговельних точок безпосередньо впливає на комерційний результат.
Власник АТБ і робочі місця
На початок 2025 року в мережі працювало близько 59 тис. працівників. Для великої роздрібної компанії це означає потребу в розподіленій системі навчання, логістики, контролю якості та обслуговування торгових залів. Частина персоналу працює безпосередньо в магазинах, але операційна модель потребує також фахівців у центрах, закупці, IT, логістиці та управлінні мережею.
Щороку понад 4 тис. співробітників безкоштовно підвищують кваліфікацію. Для великої мережі це важлива частина кадрової політики: стандарти обслуговування, правила роботи з товаром і безпека магазинів залежать від підготовки персоналу в кожній торговій точці. Умови праці в різних регіонах різняться залежно від безпеки та доступності локацій.
Під час війни частина співробітників залишила роботу з причин, пов’язаних із мобілізацією, евакуацією або тимчасовим закриттям магазинів. Для власника АТБ доводиться поєднувати потребу вкомплектувати мережу, збереження штату та людські втрати, які неможливо повністю відобразити лише у статистиці товарообігу.
На великих мережах кадрові рішення часто зачіпають ширший контекст. Один фахівець із закупівлі може впливати на ціни в сотнях магазинів, а кваліфікація касирів впливає на сервіс і втрати товару. Тому навчання персоналу в мережі з тисячами локацій є не лише кадровою програмою, а частиною контролю витрат і якості обслуговування.
Публічна репутація та критика мережі
«АТБ» є помітним учасником українського споживчого ринку, тому її діяльність регулярно стає темою для покупців і журналістів. У 2015 році розслідування журналістів 5 каналу виявило, що в мережі товари на розпродажах можуть бути неякісними та шкідливими для здоров’я. Цей випадок важливий для оцінки ризиків дискаунтер-формату: застереження на упаковці, терміни придатності та умови зберігання потребують особливої уваги.
Наявність великої кількості магазинів і товарообігу не гарантує однакового досвіду для всіх покупців. Стан конкретної точки залежить від персоналу, логістики, контролю якості та роботи саме з конкретною партнією товару. Проблема в одному магазині не означає, що вона є системною для всієї мережі, але споживач має право перевіряти дату виготовлення, упаковку та умови зберігання.
Для великого ритейлера репутаційні ризики пов’язані не лише з публічними застереженнями. Вони включають якість продукції, відповідальність за маркування, роботу з постачальниками та сприйняття цін. Водночас оцінювати якість усієї мережі за одним епізодом так само неточно, як і визначати якість усіх магазинів за одним позитивним відгуком.
Практичний наслідок для покупця — перевіряти не тільки ціну, а й дату виготовлення, герметичність упаковки, умови зберігання та відповідність товару заявленому складу. Для компанії такі перевірки є частиною репутаційної роботи: виправлення окремої локації не завжди усуває ширший негативний ефект, якщо покупці вже сформували негативне враження.
Досягнення та показники, визнані в Україні
«Книга рекордів України» зафіксувала два рекорди компанії. Перший стосувався бізнесу: 29 липня 2017 року мережа мала 880 крамниць у 233 населених пунктах 20 областей України та посіла перше місце за кількістю торговельних точок.
Другий рекорд був пов’язаний із видавництвом. Кулінарну книгу Ектора Хіменеса Браво, випущену компанією спільно із шеф-кухарем, надрукували тиражем 400 тис. примірників, який було зафіксовано як найбільший тираж українського видання. Цей приклад показує, що корпорація розвивала не лише мережу магазинів, а й бренд у суміжних напрямах.
Як перевіряти відомості про власника АТБ
Під час аналізу власності варто розділяти операційну мережу «АТБ-Маркет», ширшу корпорацію «АТБ» та групу власників. Магазин, фабрика чи розподільчий центр можуть належати різним юридичним особам, але входити до спільної корпоративної структури. Такий поділ допомагає не приписати мережі або корпорації зайві характеристики.
Для оцінки бізнесу доцільне зіставляти кілька показників. Кількість магазинів показує масштаб присутності, товарообіг — загальний обсяг продажів, а кількість працівників — розмір операційної діяльності. Ці величини не є рівнозначними: одна мережа може мати більше торговельних точок, але менший товарообіг залежно від асортименту, середнього чека та місцевого попиту.
Дані також потрібно читати з датою. Відкриття нового магазину, закриття локації, тимчасове призупинення роботи через війну або зміна методики підрахунку швидко змінюють загальну цифру. Тому коректніше порівнювати показники за однаковим періодом і однаковим визначенням магазину.
Ще один практичний момент — розрізняти задекларований товарообіг і прибуток. Вони показують різні аспекти роботи: товарообіг відображає обсяг продажів, а прибуток — результат після витрат на закупівлі, зарплати, оренду, логістику, реконструкцію та інші витрати. Для розуміння власника АТБ корисніше дивитися на набір показників, а не лише на одну цифру.
Не варто також прирівнювати кількість торгових точок до кількості реально доступних для покупця магазинів. Частина локацій може працювати з обмеженнями або тимчасово не функціонувати. Для стороннього оцінювача найнадійніша картина виникає зі зіставлення кількох дат і джерел, а не з одного опублікованого числа без уточнення дати зрізу.
Коротко про структуру власності
Перевірена відповідь на запитання про власника АТБ така: корпорацію «АТБ» контролюють Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков і Віктор Карачун, кожен з яких володіє рівною часткою. За понад три десятиліття бренд виріс із шести гастрономів до понад 1,2 тисячі супермаркетів.
Водночас «АТБ» слід розглядати як корпоративну групу, а не лише як мережу магазинів. Її структура охоплює кондитерське й м’ясне виробництво, спортивні послуги та управління активами. Поєднання мережі, власних брендів і виробничих активів допомогло компанії закріпитися в дискаунтер-сегменті, хоча кожен із напрямів має власні операційні ризики та витрати.
Для власника бізнесу це означає, що оцінка «АТБ» не зводиться до вартості мережі магазинів. На результат впливають виробництво, логістика, бренд, персонал і структура активів. Якщо ж оцінювати саму торговельну мережу, найважливішими залишаються товарообіг, географія присутності, стабільність постачань та прибутковість окремих форматів магазинів.
Поширені запитання
Хто є власником АТБ?
Власниками корпорації «АТБ» є Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков і Віктор Карачун. Вони володіють компанією у рівних частках.
Кому належить мережа «АТБ-Маркет»?
Мережа «АТБ-Маркет» входить до складу корпорації «АТБ», яка належить трьом названим підприємцям. Операційне управління супермаркетами здійснює компанія, що входить до цієї групи.
Чи є в АТБ один головний власник?
Ні. Контроль розподілено між трьома співзасновниками, які володіють рівними частками. Водночас рішення щодо мережі магазинів і окремих напрямів бізнесу ухвалює менеджмент відповідних структур.
Скільки магазинів має «АТБ-Маркет»?
Станом на 1 листопада 2025 року мережа повідомляла про 1292 супермаркети у 22 областях та 336 населених пунктах України. Кількість змінюється в часі через відкриття, закриття й реконструкцію об’єктів.
У чому різниця між «АТБ-Маркет» і корпорацією «АТБ»?
«АТБ-Маркет» — це торговельна мережа супермаркетів. Корпорація «АТБ» об’єднує також виробничі та сервісні підприємства, серед яких фабрики «Квітень» і «Фаворит Плюс» та спортивний комплекс «Схід».
Чи є «АТБ» державною компанією?
Ні. Перевірені відомості вказують на приватну дніпровську корпорацію, яка належить трьом українським підприємцям.
Як компанія реагувала на припинення поставок Coca-Cola?
Після припинення поставок «АТБ» зареєструвала логотипи напоїв The Cola, The Lemon та The Orange та організувала їхнє виробництво в Черкасах. Згодом співпрацю з Coca-Cola відновилася, а для мережі виготовляли напої у пляшках об’ємом 2 л.
Скільки людей працює в мережі?
На початок 2025 року в «АТБ-Маркет» працювало приблизно 59 тис. працівників. Щороку компанія безкоштовно підвищує кваліфікацію понад 4 тис. співробітників.
Чи є у «АТБ» власні торгові марки?
Так. У листопаді 2024 року мережа запустила марку «День у День». Її продукція представлена в основних товарних категоріях мережі.
Чи можна вважати «АТБ» найбільшою мережею супермаркетів України?
«АТБ-Маркет» описується як найбільша в Україні мережа продуктових супермаркетів формату «дискаунтер». Однак точне місце серед усіх українських мереж залежить від критерію: кількості магазинів, товарообігу, географії присутності або формату торгівлі.


Залишити відповідь