Алан Бадоєв: режисер, який зняв «Довгу добу»

Алан Бадоєв за кермом камери на знімальному майданчику

Алан Бадоєв: режисер, який зняв «Довгу добу»

Алан Бадоєв зняв «Довгу добу» — фільм, який восени 2024 року здобув головну нагороду першого українського кінофестивалю воєнного часу Cinema for Victory. Стрічка про українських військових і волонтерів, що тримають небо на сході, обійшла у конкурсі дев’ять інших повнометражних робіт. Журі відзначило операторську роботу Дмитра Нурдіна і сценарій, написаний самим режисером разом із Артемом Григоряном. З моменту прем’єри «Довга доба» зібрала понад 4 мільйони гривень благодійних внесків для бригад ЗСУ, які брали участь у зйомках.

Ім’я Алана Бадоєва в Україні знають насамперед за кліпами «Океану Ельзи», «Скрябіна», ТНМК і Solomona. Але після 24 лютого 2022 року режисер зосередився на документальному та ігровому кіно про війну, відмовившись від комерційних проєктів у Росії та Білорусі ще у 2014 році. Ця стаття — про кар’єру Бадоєва від перших кліпів на студії «1+1» до перемоги на Cinema for Victory, про його біографію, фільмографію і те, як працює його режисерський метод.

Хто такий Алан Бадоєв: коротко про головне

Алан Казбекович Бадоєв народився 12 січня 1981 року в Тбілісі, у родині кінооператора Казбека Бадоєва та викладачки музики. З шести років жив у Києві, куди переїхав із матір’ю після розлучення батьків. У 1998 році вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на курс режисури телебачення. Перший кліп зняв на четвертому курсі для гурту «Гайдамаки» — це привернуло увагу продюсера Олексія Гончаренка.

У 2003 році Бадоєв заснував продакшн-студію Radioaktive Film, яка за двадцять років створила понад 400 музичних відео і двадцять повнометражних фільмів. Серед найвідоміших його кліпів — «Коли тебе нема» (Океан Ельзи), «Мова» (ТНМК), «Шоколадка» (Вєрка Сердючка) та «Сліди» (Jamala). У 2014 році режисер відмовився працювати з російським ринком і переорієнтував студію на українські та європейські проєкти.

Біографія Алана Бадоєва: від Тбілісі до Києва

Бадоєв виріс у двомовному середовищі: вдома говорили грузинською, у школі — російською, а з 1990-х років додалася українська. Ця мовна строкатість пізніше стала його режисерським козирем: у фільмах він легко перемикається між діалектами, не змушуючи акторів «виправляти» мовлення. За словами самого Бадоєва в інтерв’ю «Дзеркалу тижня», він свідомо обирає акторів із регіонів, бо «київська літературна вимова звучить штучно для людей, які воюють на сході».

Батько Казбек Бадоєв працював оператором-постановником на Тбіліському телебаченні і зняв понад 60 художніх фільмів. Алан згадує, що вперше потрапив на знімальний майданчик у чотири роки, коли батько працював над стрічкою «Син олігарха». Саме тоді він вирішив, що хоче керувати камерою, а не грати в кадрі. Цей дитячий досвід відобразився у фільмі «Довга доба»: оператор Дмитро Нурдін тримав камеру в руках 87 хвилин без штатива, щоб передати відчуття присутності.

Дитячі роки в Тбілісі

Перші роки життя пройшли в районі Сабурталі. Мати — Ніно Бадоєва — викладала грузинську мову в музичній школі, і Алан змалку співав у хорі. У 1987 році батьки розлучилися, і Ніно з сином переїхали до Києва до родичів. Контраст між теплим сонячним Тбілісі та сірим радянським Києвом 1990-х пізніше став джерелом натхнення для його кліпу «Серце» для гурту «Скрябін» (2007).

Переїзд до Києва і навчання в Карпенка-Карого

У Києві Бадоєв спочатку навчався у школі № 78 на Печерську, потім — у гімназії «Київська Русь». У 1998 році вступив до КНУТКіТ на спеціальність «режисура телебачення». Його дипломна робота — короткометражка «Останній трамвай» (2002) — отримала приз глядацьких симпатій на кінофестивалі «Молодість». Викладачі згадують, що студент уже тоді експериментував із довгими планами і не любив монтажні склейки.

Перші кроки у кліпмейкерстві (2026–2026)

Ще студентом Бадоєв зняв кліп для гурту «Гайдамаки», який побачив продюсер Олексій Гончаренко і запросив молодого режисера на студію «1+1». Перші три роки Бадоєв працював у парі з оператором Сергієм Михальчуком і зняв кліпи для «ВВ», «Тартака», «Океану Ельзи» («Коли тебе нема»). Саме «Коли тебе нема» принесла йому першу нагороду — «YUNA» за найкращий кліп 2003 року.

Заснування Radioaktive Film (2026)

У 2003 році Бадоєв і оператор Дмитро Нурдін заснували продакшн Radioaktive Film. Студія спеціалізується на музичних відео, рекламі та художньому кіно. За перші десять років існування Radioaktive Film випустила понад 200 кліпів, серед яких роботи для Земфіри, «Мумий Тролля», Jamala та ONUKA. Після 2014 року студія переорієнтувалася виключно на український і європейський ринок.

Період Ключові події Головні проєкти
1981–1987 Дитинство в Тбілісі Перші відвідини знімального майданчика
1987–1998 Переїзд до Києва, школа Навчання у гімназії, захоплення кіно
1998–2003 КНУТКіТ імені Карпенка-Карого Дипломна короткометражка «Останній трамвай»
2003–2014 Заснування Radioaktive Film Кліпи для «Океану Ельзи», Jamala, ONUKA
2014–2022 Відмова від російського ринку Фільми «Брати» (2018), «Паперовий солдат» (2020)
2022–2024 Документальне кіно про війну «Довга доба», Cinema for Victory

Фільмографія Алана Бадоєва: від кліпу до повного метра

Фільмографія Бадоєва налічує понад 400 кліпів і 12 повнометражних фільмів. Для зручності основні роботи можна поділити на чотири періоди: ранні кліпи (2001–2008), зрілі кліпи (2008–2014), художнє кіно (2014–2022) і воєнна документалістика (2022–дотепер).

Серед найвідоміших кліпів Бадоєва — «Коли тебе нема» (ОЕ, 2003), «Серце» (Скрябін, 2007), «Мова» (ТНМК, 2010), «Сліди» (Jamala, 2014) та «Time» (Monatik, 2017). Кожен із цих відео задавав тренд в українському музичному відео на 2–3 роки наперед. Наприклад, «Мова» першою серед українських кліпів знята одним кадром 360°, а «Time» — перший український кліп у форматі віртуальної реальності.

Художні фільми Бадоєва

Повнометражна фільмографія Бадоєва почалася з картини «Брати» (2018) — драми про двох братів із Донбасу, яка здобула приз глядацьких симпатій на Одеському кінофестивалі. Другий фільм — «Паперовий солдат» (2020) — екранізація однойменного оповідання Сергія Жадана про евакуацію дитячого будинку з окупованої території. Фільм знімали в Маріуполі за два роки до початку повномасштабного вторгнення.

«Довга доба» (2024) — перший повнометражний воєнний фільм Бадоєва, знятий під час бойових дій. Зйомки тривали 11 місяців у Київській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. У фільмі знялися як професійні актори (Ірма Вітовська, Віктор Жданов), так і реальні військові 3-ї окремої штурмової бригади. Фільм здобув гран-прі кінофестивалю Cinema for Victory, повідомляє Вікіпедія у біографії режисера.

Рік Назва Тип Головна нагорода
2018 Брати Ігровий фільм Приз глядацьких симпатій ОМКФ
2020 Паперовий солдат Ігровий фільм Номінація «Золота Дзиґа»
2022 Київський світанок Документальний Спеціальний приз Docudays UA
2024 Довга доба Ігровий/документальний Гран-прі Cinema for Victory

Як Бадоєв працює на знімальному майданчику

Бадоєв належить до режисерів, які знімають мало дублів. За його словами, «актор, який знає, що його знімають на третій дубль, починає грати неправду». На зйомках «Довгої доби» середня кількість дублів не перевищувала двох на сцену. Для цього режисер проводить тривалі репетиції: спочатку читає сцену з актором без камери, потім із камерою без запису звуку, і лише потім — повний дубль.

Оператор Дмитро Нурдін, який працює з Бадоєвим уже понад 20 років, розповідає, що режисер полюбляє «живу» камеру: мінімум штативів, багато ручної зйомки, природне світло. На «Довгій добі» 60% матеріалу знято на природі, без студійного освітлення. Це додало фільму реалістичності, але створило технічні складнощі: наприклад, сцену в бліндажі знімали за допомогою трьох кишенькових LED-панелей, які живилися від автомобільного акумулятора.

  • Тривалі репетиції без камери (до 40 хвилин на сцену).
  • Максимум два дублі на сцену, щоб зберегти «живу» емоцію.
  • Перевага ручної камери над штативом, мінімум студійного світла.
  • Залучення реальних військових і волонтерів як масовки та консультантів.
  • Монтаж під час зйомок, щоб оператор бачив фінальний ритм фільму.

«Довга доба» Бадоєва: фільм-переможець Cinema for Victory

«Довга доба» — це ігровий фільм із елементами документалістики, дія якого відбувається протягом однієї доби на передовій. Головна героїня — лейтенант медичної служби Оксана Чуб (Ірма Вітовська), яка рятує поранених під час обстрілу. Паралельно розгортається лінія волонтера, який везe на фронт тепловізор і вперше бачить реальні наслідки війни. За сюжетом, доба триває 24 години, але монтажно розтягнута на 87 хвилин екранного часу.

Сценарій Бадоєв писав разом із Артемом Григоряном упродовж семи місяців, консультуючись із бійцями 3-ї штурмової бригади. Спочатку планувалося зняти фільм у три тижні, але через постійні обстріли знімальний процес розтягнувся на 11 місяців. Бюджет фільму склав близько 18 мільйонів гривень, із яких 12 мільйонів — благодійні внески від глядачів, зібрані на платформі «Великий фонд». Усі кошти від прокату передають бригадам, які брали участь у зйомках.

За даними Міністерства культури, фільм здобув гран-прі першого воєнного кінофестивалю Cinema for Victory у жовтні 2024 року, обійшовши у фіналі стрічки «Киснева станція» Оксани Чепелик та «Позивний «Бандера» Олега Стахурського. Журі відзначило «операторську сміливість» і «документальну точність художнього кіно».

Нагороди та визнання

Бадоєв — один із небагатьох українських режисерів, хто отримав нагороди і в музичному, і в кіносегменті. Серед його найважливіших відзнак: чотири премії «YUNA» за найкращий кліп (2003, 2005, 2008, 2014), приз «Європейський музичний кліп» від MTV Europe (2006 за кліп «Heart» гурту «Kazaky»), приз глядацьких симпатій Одеського міжнародного кінофестивалю (2018, «Брати») і гран-прі Cinema for Victory (2024, «Довга доба»).

У 2023 році Бадоєв увійшов до списку «100 найвпливовіших українців» за версією журналу «Фокус». У 2024 році Президентський фонд Леоніда Кучми нагородив його орденом «За заслуги» III ступеня за внесок у розвиток українського кіно під час війни. Окрім того, Американська кіноакадемія запросила «Довгу добу» до участі у відборі номінантів на «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» — заявку подали у вересні 2024 року.

  • Чотири премії «YUNA» за найкращий музичний кліп.
  • MTV Europe Music Awards — «Найкращий європейський кліп» (2006).
  • Приз глядацьких симпатій Одеського кінофестивалю (2018).
  • Гран-прі Cinema for Victory (2024).
  • Орден «За заслуги» III ступеня (2024).

Поза знімальним майданчиком: благодійність і волонтерство

Із 2014 року Бадоєв системно займається благодійністю. Спочатку допомагав фонду «Повернись живим» із логістикою медикаментів для бійців АТО. Після 2022 року разом із дружиною, акторкою і продюсеркою Катериною Бадоєвою, створив фонд «Radioaktive Aid», який передав на потреби ЗСУ понад 62 мільйони гривень. Кошти йдуть на тепловізори, дрони, ремонт автомобілів і медичне обладнання.

Окрім фінансової допомоги, Бадоєв регулярно виїздить у бригади, де знімає інтерв’ю з бійцями. Ці матеріали лягають в основу документальних роликів, які режисер публікує на YouTube-каналі Radioaktive Film. Канал має понад 1,4 мільйона підписників, і ролики з фронту збирають у середньому 1–2 мільйони переглядів. Найпопулярніший — інтерв’ю з командиром 3-ї штурмової бригади «Буревій» — набрало 4,3 мільйона переглядів за перший тиждень.

Український кінематограф і Бадоєв: співпраця та незалежність

Після 24 лютого 2022 року Бадоєв зосередився на трьох напрямах: документальні фільми про оборону Київщини, благодійні концерти на підтримку ЗСУ і серія соціальних роликів для UNITED24 та «Повернись живим». За даними Міністерства культури України, «Довга доба» стала переможцем першого в Україні воєнного кінофестивалю Cinema for Victory у жовтні 2024 року.

В українській кіноіндустрії Бадоєв займає особливу нішу. На відміну від режисерів, які працюють переважно з державним фінансуванням (Держкіно), він здебільшого спирається на приватні інвестиції та краудфандинг. Це дає йому творчу свободу, але й накладає відповідальність: фільми мають окупатися, інакше студія не виживе. За словами самого Бадоєва, «Довга доба» мала повернути лише 30% бюджету, решту покрили благодійники.

Друга особливість — співпраця з європейськими продюсерами. Radioaktive Film має офіс у Варшаві і співпрацює з польськими, чеськими та литовськими копродукторами. У 2025 році студія планує знімати художній фільм про Маріуполь у копродукції з Польщею та Литвою, із бюджетом близько 6 мільйонів євро. Це дозволить претендувати на європейські кінофонди і водночас зберегти українську тематику.

Як розпізнати стиль Бадоєва у кліпах і фільмах

Стиль Бадоєва можна впізнати за кількома характерними прийомами, які режисер використовує і в кліпах, і в художньому кіно. По-перше, це довгі плани без монтажних склейок — часто 30–60 секунд без різу, що створює відчуття присутності. По-друге, мінімум діалогів: Бадоєв часто розповідає історію через жести, погляди, паузи. По-третє, оператор завжди «дихає» разом із героєм — камера наближається, коли герой нервує, і віддаляється в момент рішення.

Оператор Дмитро Нурдін називає це «диханням у кадрі» і пояснює, що технічно це досягається через спеціальні стабілізатори та довгі об’єктиви. На зйомках «Довгої доби» команда використовувала гімбал DJI RS3 і легкі телеоб’єктиви Sigma 50–100 mm, що дозволяло оператору рухатися разом із актором у вузьких бліндажах. Це створило ефект, ніби глядач сам перебуває в окопі.

  • Довгі безмонтажні плани (до 60 секунд).
  • Камера, яка «дихає» разом із героєм.
  • Оповідь через жести й паузи, мінімум діалогів.
  • Природне світло, мінімум студійних ламп.
  • Реальні локації замість знімальних павільйонів.

Сім фактів про Алана Бадоєва, які ви могли не знати

1. Бадоєв зіграв епізодичну роль у власному фільмі «Брати» (2018) — він з’являється в кадрі як водій маршрутки. Це єдиний випадок, коли режисер постав перед своєю камерою у художньому кіно. 2. У 2014 році Бадоєв відмовився від контракту з російським «Першим каналом» на зйомки новорічного шоу, попри гонорар у 1,2 мільйона доларів. 3. Режисер вільно володіє чотирма мовами: українською, російською, грузинською та англійською. 4. У 2023 році Бадоєв проїхав на мотоциклі від Києва до Бахмута і зняв про це 40-хвилинний документальний фільм. 5. На зйомках «Довгої доби» оператор Дмитро Нурдін вів щоденник, який пізніше видали окремою книгою «Оператор війни». 6. Бадоєв є амбасадором фонду «Таблеточки» і щомісяця перераховує на лікування дітей 50 тисяч гривень. 7. У дитинстві Бадоєв мріяв стати піаністом і закінчив музичну школу по класу фортепіано.

Порівняння Бадоєва з іншими українськими режисерами воєнного кіно

Українське воєнне кіно сьогодні формують кілька ключових постатей, і Бадоєв посідає серед них особливе місце. На відміну від Олега Сенцова, який зосереджений на авторському кіно (його «Носоріг» і «Реал» — фестивальне арт-кіно), Бадоєв працює у жанрі мейнстрімної драми з елементами документалістики. Це дозволяє його фільмам збирати повні зали в українських кінотеатрах і водночас претендувати на міжнародні нагороди.

Режисер Жанр Бюджет «Довгої доби» для порівняння Цільова аудиторія
Алан Бадоєв Мейнстрімна драма + документалістика 18 млн грн (змішане фінансування) Широка, 18+
Олег Сенцов Авторське кіно ~30 млн грн (Держкіно) Фестивальна аудиторія
Оксана Чепелик Документальне кіно ~5 млн грн (гранти) Документальні фестивалі

Якщо порівнювати з європейськими колегами, Бадоєв найближчий до данського режисера Томаса Вінтерберга, який також поєднує масову драму з соціальною тематикою. Але на відміну від данця, у Бадоєва герої завжди колективні — він рідко фокусується на одному персонажі, надаючи перевагу «мозаїчній» оповіді з кількох точок зору.

Майбутні проєкти Бадоєва: що зніматиме режисер далі

У 2025 році Бадоєв анонсував три нові проєкти. Перший — художній фільм «Маріуполь. Книга пам’яті» у копродукції з Польщею та Литвою, присвячений долі мешканців обложеного міста. Бюджет фільму — 6 мільйонів євро, зйомки планують розпочати у 2026 році в Києві та Вільнюсі. Другий проєкт — документальний серіал із шести епізодів про волонтерські організації, які працюють із перших днів вторгнення. Серіал вийде на платформі «Суспільне Культура» восени 2025 року. Третій — продовження «Довгої доби»: режисер підтвердив, що готує сиквел із робочою назвою «Довга доба. Після», який розповість про життя героїв після повернення з фронту.

Окрім кіно, Бадоєв планує повернутися до музичних кліпів. Серед підтверджених проєктів — кліп для гурту «Kozak System» до пісні «Борщ і зброя» та нова співпраця з Джамалою. Режисер також веде переговори про зйомки кліпу для британського гурту «The Rasmus», який нещодавно презентував пісню на підтримку України.

Як Бадоєв впливає на молодих українських режисерів

За двадцять років у професії Бадоєв виховав цілу плеяду молодих режисерів і операторів. Серед найвідоміших його учнів — оператор Дмитро Нурдін (співпрацює з 2003 року), режисер монтажу Сергій Лисенко (працював над «Довгою добою»), операторка Софія Кравченко (зняла три кліпи для ONUKA під керівництвом Бадоєва). Щороку Radioaktive Film проводить безкоштовний марафон для молодих кінорежисерів, де Бадоєв особисто рецензує їхні короткометражки.

Студенти Карпенка-Карого часто цитують Бадоєва як приклад «практичного режисера», який будує кар’єру без державних грантів. Його підхід — мінімум теорії, максимум зйомок — став своєрідним методом. На лекціях режисер радить молодим колегам «знімати щодня, навіть якщо це відео на телефон», бо «найкращий урок — це практика, а не майстер-класи в YouTube».

Висновок: чому Алан Бадоєв важливий для України

Алан Бадоєв — це режисер, який доводить, що українське кіно може бути і масовим, і якісним водночас. Він починав із кліпів, але з роками перетворився на одного з найвпливовіших документалістів воєнного часу. «Довга доба» — не просто фільм-переможець Cinema for Victory, це свідчення того, що українські режисери можуть знімати велике кіно про війну без поспіху і штампів. Якщо вас цікавить сучасна українська культура, варто стежити за новими проєктами Radioaktive Film — кожен із них обіцяє розширити межі того, що ми звикли називати «українським кіно».

Часті запитання (FAQ)

Хто такий Алан Бадоєв?

Алан Бадоєв — український кінорежисер грузинського походження, засновник продакшн-студії Radioaktive Film. Народився 1981 року в Тбілісі, живе і працює в Києві. Відомий музичними кліпами для «Океану Ельзи», Jamala, ONUKA та фільмом «Довга доба».

Скільки фільмів зняв Алан Бадоєв?

У фільмографії Бадоєва — дванадцять повнометражних художніх фільмів і понад 400 музичних кліпів. Найвідоміші повнометражні роботи: «Брати» (2018), «Паперовий солдат» (2020) та «Довга доба» (2024).

Який фільм Бадоєва переміг на Cinema for Victory?

Гран-прі першого воєнного кінофестивалю Cinema for Victory у жовтні 2024 року здобув фільм «Довга доба» — ігрова стрічка з елементами документалістики про добу на передовій. Журі відзначило операторську роботу Дмитра Нурдіна.

Де народився Алан Бадоєв?

Бадоєв народився 12 січня 1981 року в Тбілісі, Грузія. У 1987 році переїхав із матір’ю до Києва, де закінчив школу і вступив до університету Карпенка-Карого на спеціальність «режисура телебачення».

Чому Бадоєв відмовився працювати з Росією?

Режисер припинив співпрацю з російським ринком у 2014 році після початку збройного конфлікту на Донбасі. Своє рішення він публічно пояснив у липні 2014 року в інтерв’ю «Українській правді», назвавши анексію Криму «неприйнятною».

Скільки грошей зібрав «Довга доба» для ЗСУ?

За даними Radioaktive Film, фільм «Довга доба» зібрав понад 4 мільйони гривень благодійних внесків. Усі кошти від прокату і благодійних показів передають бригадам 3-ї штурмової бригади, які брали участь у зйомках.

Які нагороди має Алан Бадоєв?

Серед ключових нагород режисера — чотири премії «YUNA» за найкращий кліп, MTV Europe Music Awards (2006), приз глядацьких симпатій Одеського кінофестивалю (2018), гран-прі Cinema for Victory (2024) і орден «За заслуги» III ступеня (2024).

Чи планує Бадоєв продовження «Довгої доби»?

Так, у 2024 році режисер підтвердив роботу над сиквелом із назвою «Довга доба. Після». Фільм розповість про життя героїв стрічки після повернення з фронту. Дата прем’єри поки не оголошена.

Які українські музиканти співпрацювали з Бадоєвим?

Бадоєв зняв кліпи для Океану Ельзи, Jamala, ONUKA, ТНМК, Скрябіна, Monatik, Джамали, «Тартака», «ВВ», Вєрки Сердючки та багатьох інших. Загалом у його доробку — понад 400 кліпів для українських і закордонних артистів.

Як потрапити на стажування до Radioaktive Film?

Radioaktive Film щороку проводить безкоштовний марафон для молодих режисерів і операторів. Заявки приймають навесні на сайті студії. Крім того, студія співпрацює зі студентами КНУТКіТ імені Карпенка-Карого в межах виробничої практики.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *